Дорогі друзі, з вами Олексій Кашеміром в новому огляді гри! Ось вже воістину, скільки на світі людей, стільки й думок. Іграшок із серії «Армимен для android» — колосальна безліч. По ідеї, всі Армимены – стандартні тактичні стратегії, ось тільки ігрові персонажі в них не стандартні. Адже Армимены за сумісництвом – дитячі солдатики з пластмаси. Ті самі, з мого дитинства (більш молоді таких і не бачили). В попередніх іграх потрібно було цих солдатиків переміщати по полях і галявинах, і було це важко і незручно. Чому? Тому що ВСІ Армименские іграшки портировались з телеприставок; якщо хто не в курсі, компанія 3DO в основному орієнтована саме на приставочный ринок. Управління кульгало історично і завжди, тому в цих Армименов практично ніхто толком і не грав. Загалом, сімейство виродків.


Переломний справу
Так от, панове геймери, всьому на світі приходить кінець (хіхікайте, хіхікайте). Схоже, армименскому кошмару теж настав. А якщо і не кінець, то хоча б неабияка перепочинок. Сказано ж: в сім’ї не без виродка, але в даному випадку все діаметрально навпаки. Air Attack – гра чумова! Ні, не подумайте, це не GTA V, і не Mafia III, навіть не Heroes Might & Magic, але якщо ви дуже скучили за даними додатків,то можна ці андроїд ігри завантажити з хорошою швидкістю і в один момент, досить знайти підходяще місце (воно зазначено вище). Власне, на цей раз нічого екстраординарного. Встановлюємо сідюк і рухаємся прямо в дитинство. Може, хтось і не розуміє, як дитині можна довіряти розстріл солдатиків з різних видів зброї, але мені це близьке і приємно. Я все дитинство саме цим і займався. Як ми їх тільки не давали жару! І авторучечными стрижнями з котушок з гумками, і кульками з самострілів, і бензинчиком для запальничок не гребували… Якщо чого-то в моєму дитинстві і не вистачало, то це радіокерованих вертольотів. А саме вертольотами в Air Attack ми і будемо керувати!
Наші і не наші
Зрозуміло, одному грати в солдатиків – западло, хоча й траплялося. Тому в іграшці є наші солдатики — зеленого кольору, і є чужі – яскраво жовтого (якщо ворожий солдатик здається коричневим, виставте у налаштуваннях екрану нормальну колірну гаму і налаштуйте ваш монітор, не ламайте оченята, здоров’я – воно дорого коштує!) і іноді яскраво-блакитного (NB: ці хлопці носять в собі бонуси!) Наш ворог – підступний сусідський хлопець на прізвисько Тан (або, якщо по-російськи – Засмага, або Золотистий). І у нас, і у Тана є цілісний ящик всяких солдатиків, джипів, танків і інших ракетних установок. Правда, у Тана цей ящик набагато більше, плюс до цього, його армією командує злий генерал Пластро, нелюдь полімерна. Але ми – зе бест! І це варто довести. Перш за все, самим собі!
Світи, світи…
Грати можна одному або вдвох (пам’ятаєте, іграшка-то приставочна?..). Удвох, правда, не пробував, тому що моя кішка, зараза така, аркадами гребує. Втім, як і дружини. А дітям подавай гри більш сучасні, з просунутою графікою. Значить, даю інструкції: першим ділом, якщо немає геймпада, відразу після мультика заходимо в опції і перебиваємо клавіатуру. Раджу «забиндить» під праву руку, на «стрілочки», два стрейфа, стрілянину і ракети. А під ліву – вперед-назад і повороти. Під правий мізинець тоді ляже лебідка («0» на цифрах), а під лівий великий – зміна зброї («,» зрозуміло). Перший час дещо незвично стрейфиться правою, але потім звикаєш, і настає торч. Я в торчах авторитет! І коли настане торч, він буде реально торчковым. Хапаємо вертоліт і починаємо виконувати місії. І ось тут торч загострюється і йде в містифікацію. Бо начебто все нормально, і гелікоптер наш літає по двору (американського типу, але все одно двір-двором), а то раптом дитинство лупить нас по голові, ми пірнаємо вертольотом в портал і провалюємося в туди, куди і повинні – в казку. Там же все, як по-справжньому: і ландшафт підходящий, і казкові умови. Але ви спробуйте протягнути що-небудь з собою в портал. Наприклад, плюшевого ведмедика. Тут він – просто іграшка, а там – наш кращий боєць, Кінг-Конг з медвежатины!
Картинки
Особисто мені графіка Air Attack подобається. Намальовано все на совість, живенько і зі смаком. Може комусь здається ненормальним те, що ігровий движок не використовує всяке різне D3D, OpenGL і Glide (хі-хі три рази), а мені так по кайфу. Оскільки вивід в Air Attack виглядає значно більш правдоподібною, ніж всі ці тривимірні штучки разом узяті! Просто деякі ніяк не збагнуть, що існують прискорювачі в першу чергу для того, щоб обробляти дійсно ВЕЛИКІ обсяги графіки, а вже потім для краси. Або хто-небудь вважає, що самий наворочений 3D-гамес хоч віддалено нагадує реальне життя? Хі-хі (знову три рази), комерційна намет перед моїм під’їздом ніколи не покриється згладженими полігонами, а будинок навпроти не сховається в тумані. Ну, ви скриншотики подивіться, абстрактно тільки подивіться, не згадуючи, скільки вам обійшлася ваша просунута відеокарта. І відразу все зрозумієте. Ще про звук додам: гууут! І музика гууут! Молодці программеры, не опустилися до «Польоту Валькірій», не опошлили дитинства!
Екшн!
Тут не треба напружуватися. Тут треба грати! І тащиться від процесу. Ніяких особливих надзавдань. Світ рятувати не треба. Рятувати принцес не треба. Air Attack – чудова розвага, развлекушка після важкого робочого дня. Ліки від стресу. Два десятка місій нічим не затьмареною радості. Те, що доктор прописав.