Starcloud, стартап, що прагне розгорнути центри обробки даних у космосі, залучив $170 мільйонів у рамках раунду A, довівши загальний обсяг залучених інвестицій до $200 мільйонів. Ця оцінка компанії складає $1,1 мільярда, що знаменує стрімкий зліт для випускника Y Combinator. Цей крок підкреслює зростаючий інтерес до орбітальних обчислень, оскільки наземне розширення стикається з дедалі більш складними логістичними та політичними перешкодами. Проте життєздатність цієї бізнес-моделі залежить від подолання значних технологічних та фінансових проблем.
Орбітальна Інфраструктура: Нова Кордон
Starcloud вже запустив свій перший супутник із графічним процесором Nvidia H100 у листопаді 2025 року, демонструючи ранні можливості. Компанія планує розгорнути потужніший Starcloud 2 пізніше цього року, оснащений чіпами Nvidia Blackwell, серверними лезами AWS і навіть обладнанням для майнінгу біткоїнів. Кінцева мета – Starcloud 3, космічний апарат потужністю 200 кіловат, призначений для розгортання за допомогою ракети SpaceX Starship.
Ця концепція значною мірою залежить від того, чи зможе SpaceX забезпечити найчастіший і недорогий доступ на орбіту. В даний час вартість залишається непомірно високою: генеральний директор Філіп Джонстон оцінює, що орбітальні центри обробки даних не будуть конкурентоспроможними, поки вартість запуску не знизиться приблизно до $500 за кілограм, сценарій малоймовірний до 2028-2029 років. Поки Starcloud продовжить запускати менші версії на ракетах Falcon 9.
Бізнес Космічних Обчислень
Стратегія Starcloud передбачає два основні джерела доходу: продаж обчислювальної потужності іншим космічним апаратам і, зрештою, конкуренція із наземними центрами обробки даних, як тільки вартість запуску впаде. Компанія вже довела можливість запуску сучасних графічних процесорів на орбіті, вперше навчивши модель штучного інтелекту в космосі і запустивши версію Gemini.
Проте галузь залишається у зародковому стані. Нещодавній анонс Nvidia про модулі Vera Rubin Space-1 для космосу не містив конкретних деталей виробництва, і кількість передових графічних процесорів, що нині перебувають на орбіті, обчислюється десятками, що мізерно порівняно з мільйонами, проданими для наземного використання. Виробництво енергії в космосі також мізерне в порівнянні з гігаватними центрами обробки даних, що будуються на Землі.
Конкуренція та Проблеми
Starcloud не єдина компанія, яка працює у цьому напрямку. Такі компанії, як Aetherflux, Project Suncatcher від Google та Aethero, також розробляють технології космічних центрів обробки даних. Найбільшим конкурентом залишається SpaceX, яка домоглася схвалення створення сузір’я з мільйона супутників для розподілених обчислень.
Джонстон вважає, що Starcloud може співіснувати з SpaceX, зосередившись на інфраструктурі та забезпеченні енергією, тоді як SpaceX орієнтується на внутрішні робочі навантаження для Grok та Tesla. Проте залишаються значні технічні проблеми: ефективна генерація енергії, управління тепловим режимом та синхронізація розподілених кластерів графічних процесорів на орбіті вимагатимуть подальших інновацій.
«Якщо це затримається, ми просто продовжимо запускати менші версії Falcon 9», – заявив Джонстон. “Ми не будемо конкурентоспроможними за вартістю енергії, поки Starship не літатиме регулярно”.
Розробка космічних центрів обробки даних – це амбітний та довгостроковий проект. Хоча Starcloud досяг перших успіхів, широке впровадження залежить від удосконалення багаторазових ракет-носіїв і продовження технологічних проривів.
Перегони за перенесення обчислювальної потужності на орбіту розпочалися, але терміни досягнення реальної економічної конкурентоспроможності залишаються невизначеними.
